Щороку з 1 квітня до 15 червня настає так званий «сезон тиші» - період масового розмноження диких тварин, які перебувають у стані природної волі в межах території нашої країни.

Директором Департаменту комунальної власності, земельних, майнових відносин, екології та природних ресурсів Сергієм Олейніковим на засідання робочої групи з питань доцільності підготовки проєктів програм та фінансування діючих за рахунок обласного бюджету представлено заключний звіт про результати виконання Регіональної цільової програми розвитку екологічної мережі Луганської області на 2010–2020 роки.

Департаментом буде продовжено роботу по збільшенню площі природно-заповідного фонду області, як це передбачено державними стратегіями.

Проблеми збереження довкілля та його окремих складових вже давно стали окремим та значним за обсягом напрямком міжнародного співробітництва світової спільноти.

У весняний період починається масова несанкціонована торгівля ранньоквітучими видами рослин, у тому числі занесених до Червоної книги України, які є рідкісними і перебувають під загрозою зникнення.

Під заборону збору та продажу підпадають: підсніжник, білоцвіт, горицвіт, сон-трава, цибуля медвежа та інші.

Спостереження та аналіз даних про чисельність, динаміку, ареали деяких видів рослин свідчать, що флора Луганської області зазнає достатньо сильного та тривалого антропогенного пресу, який підсилюється погодно-кліматичними факторами, що останні роки змінюються в бік посух та високих літніх температур. Видобувна промисловість, висока розораність земель, щорічні степові пожежі призводять до зменшення територій, вкритих природною рослинністю та збіднення популяцій флори.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2012 № 1030 «Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)» порушники природоохоронного законодавства зобов'язані відшкодувати шкоду нанесену навколишньому природному середовищу.

Важливо пам'ятати, що збереження першоцвітів залежить від свідомого ставлення до проблеми кожного з нас.

Звертаємось до громадян з проханням відмовитись від збирання, купівлі та продажу рослин занесених до Червоної книги України.

Давайте охороняти навколишнє природнє середовище разом!

Український союз промисловців і підприємців (далі – УСПП)

18 лютого 2021 року організовує on-line семінар з представниками об'єднаних територіальних громад на тему «Очищення господарсько-побутових стічних вод малих населених пунктів. Впровадження сучасних технологічних рішень».

Метою заходу є обговорення актуальних питань очистки та відведення зворотних вод населених пунктів, тенденцій та технологій в цій галузі.

Доповідачами будуть фахівці та експерти ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства»,

ДУ «Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», литовської компанії «Traidenis» - провідного європейського виробника очисних споруд, представники інших компаній.

Семінар відбудеться у форматі відеоконференції на базі платформи Zoom. Початок роботи – об 11:00.

Контактна особа – Масник Олег Іванович, +38 050 353-33-88, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Щороку країни світу, які мають на своїх територіях водно-болотні угіддя, відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь (World Wetlands Day).

Конвенція про водно-болотні угіддя, які мають міжнародне значення в першу чергу в якості середовища проживання водоплавних птахів, була підписана 2 лютого 1971 р. в місті Рамсар (Іран), і з тих часів носить назву Рамсарської конвенції. День її підписання в 1997 р. було оголошено Всесвітнім днем водно-болотних угідь. Конвенцію підписали 156 країн.

Головною ціллю конвенції є збереження і раціональне використання водно-болотних угідь як засіб досягнення сталого розвитку в усьому світі.

Водно-болотними угіддями вважаються природні комплекси боліт, заплавних лук і лісів, а також плавні та мілководні водойми чи їх ділянки глибиною до 6 метрів. Крім прісних територій, сюди відносять також солонкуваті та солоні, наприклад, морські акваторії, глибина яких під час відпливу також не перевищує 6 метрів.

Водно-болотні угіддя мають велике природне, економічне та соціокультурне значення. Кожна держава, яка є учасником Рамсарської конвенції, має визначити на своїй території найбільш цінні водно-болотні угіддя та подати їх перелік і описи на затвердження до Секретаріату конвенції.

У даний час зазначений Перелік включає 2247 водно-болотних угідь загальною площею 215,051 млн. га. Серед них на території України 37 водно-болотних угідь міжнародного значення загальною площею біля 770,554 тис. га. З них 22 водно-болотних угіддя отримали статус міжнародних у 1995 році, а в 2004 році Бюро Рамсарської конвенції прийняло рішення про надання міжнародного статусу 11, у 2016 ще 4 водно-болотним угіддям України.

Набув чинності наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 28.10.2020 № 213 «Про затвердження Критеріїв визначення наслідків для довкілля, у тому числі для здоров'я населення». Відповідно до абзацу другого частини сьомої статті 10 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» Критерії є підставою для прийняття рішення про необхідність здійснення стратегічної екологічної оцінки незначних змін до документа державного планування, щодо якого раніше здійснювалася стратегічна екологічна оцінка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1272 затверджено Порядок здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров'я населення https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1272-2020-%D0%BF#Text. Відповідно до статті 17 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» замовник СЕО у межах компетенції здійснює моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров'я населення, один раз на рік оприлюднює його результати на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет та у разі виявлення не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку негативних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров'я населення, вживає заходів для їх усунення.

Напевно, найбільш довгоочікуваним та бажаними грудневим днем для всієї малечі є 19 грудня – День святого Миколая Чудотворця, але мало хто знає, що в цей день також проводять й День вічнозелених рослин.

Ці грудневі заходи у другий декаді місяця мають щорічний характер та мають на меті підвищення обізнаності людей про важливість збереження цих рослин.

Вічнозелені рослини зберігають свій зелений колір протягом всього року, незалежно від сезону. Це досить специфічний тип рослин, який має ряд незаперечних переваг перед листопадними рослинами. Вічнозелені дерева та кущі можуть радувати своїм насиченим кольором увесь рік, що дуже важливо для озеленення територій біля будинків, в парках та громадських садах.

Найбільш поширеними вічнозеленими рослинами є хвойні дерева, які є невід'ємним атрибутом Різдвяних та Новорічних свят.

Традиція використання хвойних для прикрашання зимових свят є цікавою та налічує багато років, але перед усім потрібно пам'ятати, що захист природи є нашим Конституційним обов'язком.

Тому для прикрашання до зимових свят використовуйте лише хвойні спеціально підготовлені лісогосподарськими підприємствами, а краще помилуватися живими хвойними деревами та кущами в зимових пейзажах на свіжому повітрі.